Вперше згадка про село Степанівка зафіксована 1670 року.
До 1765 року біла підпорядкована Сумському слобідському козацькому полку.
У 1720 році збудована перша Стефанівська дерев’яна церква. В 1835 році Степанівка стала волосним центром Сумського повіту.
У 1846 році збудовано кам’яну Стефанівську церкву.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1743 особи .
таном на 1914 рік село було центром Степанівської волості, кількість мешканців зросла до 3456 осіб.
Німецька окупація села тривала з жовтня 1941 до вересня 1943 року. До Червоної армії було мобілізовано 638 жителів, з них 263 не повернулися з фронту. 28 червня 1953 року на братській могилі радянських воїнів встановили пам’ятник. У 1975 році збудували меморіал Вічної Слави.
У 1895 році сумські купці Зайцеви Мойсей Іванович та Давид Іванович, Мілан Осипович Франкт, міщанин із Сум Самуіл Михайлович Варшавський, а також селян зі Степанівки Степан Іванович Клочко створили акціонерне товариство для будівництва цукрового заводу. У 1920 році цукровий завод у рамках експропріації був відібраний радянською владою у законних власників та перейшов у власність держави.
Наприкінці XIX століття було зведено пекарню. Після революції 1917 року пекарня продовжувала працювати. Після реконструкції підприємство виробляло 10 тонн продукції на добу.
Історія Степанівки
